Якщо роботодавець не виплачує заробітну плату, працівнику важливо не обмежуватися усними обіцянками «все закриємо наступного місяця». Чим довше триває борг, тим важливіше зафіксувати його документально.
У трудовому спорі потрібно довести не лише факт роботи, а й суму належної виплати, період боргу та те, що роботодавець її не сплатив.
Порахувати й зафіксувати борг
Що входить до вимоги
Предметом стягнення може бути основна заробітна плата, доплати, надбавки, премії, компенсації та інші виплати, якщо працівник має на них право за законом, трудовим договором або локальними актами роботодавця.
Спір про ненараховану премію відрізняється від спору про вже нараховану, але не виплачену зарплату. Потрібно з’ясувати юридичну природу кожної суми.
Не слід механічно включати до позову всі цифри з розрахункового листка без перевірки.
Які докази потрібні
Корисні трудовий договір або наказ про прийняття, довідка про зарплату, розрахункові листки, табелі, банківські виписки, відомості про нарахування, листування з бухгалтерією, довідки роботодавця та документи про звільнення.
Якщо роботодавець не видає документи, частину доказів можна витребувати через суд.
Для неоформленого працівника спочатку може виникнути питання встановлення трудових відносин.
Строк звернення після рішення Конституційного Суду 2025 року
11 грудня 2025 року Конституційний Суд визнав неконституційною частину першу статті 233 КЗпП у частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних йому виплат.
Ця частина норми втратила чинність із дня ухвалення рішення.
Тому станом на 2026 рік не можна застосовувати до звичайної вимоги працівника про стягнення зарплати старе тримісячне обмеження частини першої статті 233.
Але це не означає, що всі трудові вимоги взагалі не мають строків. Для звільнення та окремих сум при звільненні стаття 233 містить спеціальні правила.
Розрахунок при звільненні
У день звільнення роботодавець повинен провести виплату всіх належних сум. Якщо працівник у день звільнення не працював — не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок.
Роботодавець також повинен письмово повідомити працівника про нараховані та виплачені суми із зазначенням кожного виду виплати.
Якщо є спір про розмір, неоспорювана сума все одно має бути виплачена у встановлений строк.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні
Стаття 117 КЗпП передбачає спеціальне відшкодування за несвоєчасний остаточний розрахунок при звільненні з вини роботодавця.
За чинною редакцією йдеться про середній заробіток за час затримки, але не більш як за шість місяців.
Ця вимога відрізняється від самої заборгованості із зарплати й має власні умови застосування.
Воєнний стан і неможливість виплати
Закон №2136-IX містить спеціальні правила про оплату праці в умовах воєнного стану.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення своєчасної виплати зарплати.
В окремих ситуаціях питання відповідальності може залежати від доведення того, що порушення стало наслідком бойових дій або інших обставин, які об’єктивно унеможливили виконання. Це не означає автоматичного списання самої заборгованості.
Тому посилання «в країні війна» без аналізу фактичних обставин не є універсальним запереченням проти вимоги працівника.
Судовий наказ або позов
Для окремих безспірних вимог щодо нарахованої, але не виплаченої зарплати процесуальне законодавство може дозволяти наказне провадження.
Якщо роботодавець заперечує саму суму, трудові відносини або право працівника на виплату, зазвичай потрібен позов і повний розгляд доказів.
Перед зверненням до суду варто визначити, який процесуальний шлях відповідає саме вашій вимозі.
Виплати «в конверті»
Найскладніший спір виникає, коли офіційно встановлена одна зарплата, а фактично сторони домовлялися про іншу.
Суд не може стягнути неофіційну суму лише зі слів працівника. Потрібні докази фактичної домовленості та виплат: переписка, відомості, регулярні перекази, внутрішні документи, свідки та інші матеріали.
Тому до такого спору потрібно готувати доказову базу ще до розриву відносин.
Якщо підприємство припинило роботу
Фактичне припинення діяльності або відсутність коштів не означає автоматичного припинення трудового боргу.
Потрібно перевірити юридичний статус роботодавця, процедуру ліквідації або банкрутства, наявність майна й виконавчих проваджень.
Якщо роботодавець перебуває у процедурі банкрутства, порядок заявлення вимог може мати спеціальні правила.
Що підготувати
Документи про працевлаштування, довідки про зарплату, розрахункові листки, банківські виписки, табелі, накази, письмову вимогу про виплату, відповідь роботодавця та розрахунок боргу за місяцями.
При звільненні — письмове повідомлення про суми, наказ про звільнення і документи про дату фактичного розрахунку.
Поширені запитання
Чи є зараз три місяці на позов про невиплачену зарплату?
Ні. Рішенням КСУ №1-р/2025 тримісячний строк частини першої статті 233 КЗпП у цій частині визнаний неконституційним і втратив чинність.
Чи можна вимагати зарплату без розрахункового листка?
Так, але потрібно іншими доказами підтвердити трудові відносини та належну суму. Через суд можна витребувати документи роботодавця.
Коли зарплата має бути виплачена при звільненні?
У день звільнення, а якщо працівник цього дня не працював — не пізніше наступного дня після вимоги про розрахунок.
Чи можна вимагати компенсацію за затримку розрахунку після звільнення?
За умов статті 117 КЗпП може застосовуватися відшкодування середнім заробітком, але не більш як за шість місяців.
Чи звільняє воєнний стан від зарплатного боргу?
Ні. Спеціальні правила можуть впливати на відповідальність і строки фактичної виплати за об’єктивної неможливості, але не створюють універсального списання належної зарплати.
Чи можна стягнути неофіційну частину зарплати?
Можливо лише за наявності достатніх доказів фактичної домовленості та розміру виплати.
Підготувати вимогу про стягнення зарплати
Правові джерела
Кодекс законів про працю України — статті 115–117, 233.
Закон України «Про оплату праці» — стаття 24.
Рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025.
Закон України №2136-IX про трудові відносини в умовах воєнного стану.